Послуги

Інститут пропонує психологічну, психотерапевтичну, психодіагностичну та психосоціальну підтримку для дітей, дорослих і сімей, а також спеціалізовану роботу з медичними фахівцями, професіоналами допомагаючих професій, лікувальними закладами, соціальними службами та організаціями.

Ми працюємо у сфері клінічної психології, психотерапії, психоонкології, психосоматики, дитячого розвитку, клінічної соціальної роботи та психосоціальної допомоги.

Не потрібно заздалегідь знати, яку саме форму підтримки ви шукаєте.

Спеціалізовані напрями

Практика Інституту розвивається у кількох спеціалізованих напрямах медичної та клінічної психології, психосоціальної допомоги та клінічної соціальної роботи.

Кожен напрям об’єднує різні форми роботи відповідно до конкретної ситуації та потреб людини – психологічну консультацію, психотерапію, психологічну оцінку, роботу з сім’єю, психосоціальну підтримку, пацієнтську навігацію або підтримку професіоналів.

Психосоматика

Тіло, психічне переживання та стосунки не існують окремо одне від одного.

Психосоматика досліджує складні взаємозв’язки між тілесним функціонуванням, психічним переживанням, стосунками та середовищем, у якому живе людина.

Психосоматичний підхід не поділяє захворювання на «справді тілесні» та «психологічні». Він виходить з розуміння, що людина переживає захворювання одночасно через тіло, психіку, стосунки та своє соціальне життя.

Тілесний симптом є реальним незалежно від того, чи медицина встановила чітку органічну причину для нього. Відсутність достатнього медичного пояснення також не означає автоматично, що симптом має психологічну причину.

Психологічна робота може бути корисною при хронічному болю, повторюваних тілесних скаргах, сильній тривожності, пов’язаній зі здоров’ям, складній адаптації до захворювання або коли фізичний стан переживається в контексті значного психологічного та життєвого навантаження.

За встановленого соматичного захворювання психологічна робота може бути спрямована на те, як людина переживає своє тіло, лікування, обмеження, залежність від медичної системи та зміни у стосунках і повсякденному житті.

Форми роботи

• Психологічна підтримка при психосоматичних скаргах
• Психологічна підтримка при хронічному болю
• Психологічна підтримка при тяжкому та хронічному захворюванні
• Оцінка психосоматичного функціонування
• Психологічна оцінка при хронічному та соматичному захворюванні
• Індивідуальна психотерапія

Важливо

Психосоматичний підхід не означає, що захворювання спричинене емоціями, що симптоми є уявними або що людина може вилікуватися за допомогою «позитивного мислення».

Психологічна робота не замінює медичну діагностику, лікування та спостереження.

Тяжке та хронічне захворювання

Психологічна та психосоціальна підтримка поза межами конкретного діагнозу.

Тяжке або тривале захворювання ставить людину перед завданнями, які виходять за межі медичного лікування.

Діагноз може змінити відчуття безпеки, ставлення до власного тіла, професійне життя, сімейні ролі, сексуальність, фінансове становище, самостійність та уявлення про майбутнє.

При деяких захворюваннях людині потрібно пристосуватися до тривалого лікування та медичного спостереження. При інших виникають обмеження фізичного функціонування або потреба в допомозі у повсякденному житті. Іноді захворювання перебігає з періодами відносної стабільності та подальшого погіршення, що робить майбутнє важко передбачуваним.

Психологічна підтримка не передбачає, що людина повинна «прийняти» захворювання певним чином. Страх, гнів, смуток, невпевненість, надія та труднощі пристосування до змін можуть бути зрозумілими реакціями на реальну життєву ситуацію.

Інститут працює не тільки з людьми з онкологічними захворюваннями, а й з пацієнтами з іншими хронічними, прогресуючими, інвалідизуючими або соціально значущими захворюваннями.

Форми роботи

• Психологічна консультація при тяжкому захворюванні
• Психологічна підтримка під час тривалого лікування
• Психотерапія при тяжкому та хронічному захворюванні
• Психологічна підтримка при хронічному болю
• Психологічна оцінка при хронічному та соматичному захворюванні
• Підтримка для близьких і людей, які здійснюють догляд
• Оцінка навантаження від догляду
• Сімейна та партнерська підтримка
• Психосоціальна підтримка та пацієнтська навігація
• Підтримка при поверненні до роботи після тяжкого захворювання

Важливо

Психологічна та психосоціальна підтримка є частиною комплексної допомоги і не замінюють медичне лікування, спостереження або реабілітацію.

Криза, травматичне переживання та насильство

Підтримка, коли пережите порушує відчуття безпеки та звичні способи опанування ситуації.

Деякі події можуть різко змінити відчуття безпеки та здатність людини використовувати свої звичні способи опанування ситуації.

Це може бути тяжкий інцидент, пережите насильство, раптова втрата, загрозлива для життя медична ситуація, раптове погіршення здоров’я або інша подія, яку людина переживає як надзвичайну і важку для інтеграції.

Після подібного переживання можуть з’явитися страх, безсоння, нав’язливі спогади або образи, підвищена пильність, дратівливість, уникнення певних місць або ситуацій, тілесна напруга, емоційне відсторонення або відчуття, що те, що сталося, продовжує бути присутнім, попри те що безпосередня небезпека минула.

Не кожна сильна психологічна реакція після тяжкої події означає посттравматичний стресовий розлад. Частина цих реакцій може бути природною відповіддю на надзвичайне переживання.

Психологічна робота починається з розуміння конкретної людини – що вона пережила, як почувається в теперішній момент, як подія впливає на її повсякденне функціонування та якого виду підтримки вона потребує.

Форми роботи

• Психологічна консультація при життєвій кризі
• Психологічна підтримка після травматичного переживання
• Психологічна оцінка після травматичного переживання
• Індивідуальна психотерапія
• Підтримка при втраті та горюванні
• Підтримка після тяжкого медичного переживання
• Підтримка професіоналів після тяжкого випадку
• Психологічна кризова інтервенція для команд

Важливо

За безпосереднього ризику для життя чи здоров’я, тривалого насильства, тяжкої психічної кризи, суїцидальних намірів або іншої невідкладної ситуації амбулаторна психологічна робота не є заміною невідкладної медичної, психіатричної або іншої компетентної допомоги.

Паліативна допомога та кінець життя

Підтримка пацієнта, близьких та професіоналів за прогресуючого захворювання, втрати та кінця життя.

Паліативна допомога ставить у центр якість життя людини за тяжкого, прогресуючого або загрозливого для життя захворювання і включає увагу до фізичних, психологічних, соціальних та духовних вимірів переживання.

Психологічна робота в цей період не спрямована на те, щоб людина обов’язково «прийняла смерть», змирилася або говорила про неї, перш ніж буде готова.

Один пацієнт може мати потребу говорити про свої страхи, інший – про свою сім’ю, третій – про конкретні практичні питання, а четвертий може віддавати перевагу тому, щоб продовжувати жити своїм повсякденним життям, без перетворення кожної зустрічі на розмову про кінець життя.

У центрі залишаються автономність, гідність та індивідуальний спосіб, у який людина розуміє свою власну ситуацію.

Психологічна робота включає і близьких. Вони можуть одночасно здійснювати інтенсивний догляд, переживати страх перед майбутньою втратою і мусити приймати практичні рішення в період значного емоційного навантаження.

Підтримка медичних фахівців також є частиною цього напряму. Розмови про прогноз, цілі лікування, погіршення стану та кінець життя належать до найважчих професійних ситуацій у медицині.

Форми роботи

• Психологічна підтримка за прогресуючого захворювання
• Підтримка для близьких і людей, які здійснюють догляд
• Оцінка навантаження від догляду
• Підготовка до можливої втрати
• Сімейна та партнерська підтримка
• Підтримка для розмови з дітьми про тяжке захворювання
• Підтримка при втраті та горюванні
• Групи для близьких
• Групи при втраті та горюванні
• Підтримка та супервізія для медичних фахівців
• Навчання щодо розмови про прогноз і прогресуюче захворювання
• Навчання щодо комунікації наприкінці життя

Важливо

Психологічна підтримка є частиною паліативного підходу, але не замінює спеціалізовану медичну паліативну допомогу, контроль фізичних симптомів або рішення медичної команди.

Надія та реалістична розмова про захворювання не обов’язково є протилежностями. У разі зміни медичної ситуації може змінюватися і те, на що людина спрямовує свою надію.

Клінічна соціальна робота та пацієнтська навігація

Підтримка там, де захворювання зустрічається з сім’єю, роботою, соціальними правами та системою.

Тяжке захворювання майже ніколи не існує виключно як медична проблема.

Воно може зачіпати роботу та доходи, здатність до самообслуговування, сімейні ролі, потребу в сторонній допомозі, житлову ситуацію, доступ до соціальних послуг та взаємодію з різними інституціями.

Пацієнт та його близькі часто мусять за короткий час зорієнтуватися в складній системі саме тоді, коли мають найменше фізичного та психологічного ресурсу для цього.

Клінічна соціальна робота розглядає людину в контексті захворювання, сім’ї, соціального середовища та системи охорони здоров’я. Мета – ідентифікувати конкретні психосоціальні потреби, наявні ресурси та реалістичні можливості для підтримки.

Пацієнтська навігація допомагає в орієнтуванні та координації в системі. Спеціаліст не приймає рішення замість пацієнта, а допомагає йому зрозуміти можливості, визначити наступні кроки та дійти до відповідних інституцій, спеціалістів і форм підтримки.

Форми роботи

• Психосоціальна оцінка
• Пацієнтська навігація
• Орієнтування щодо процедур перед ТЕЛК та НЕЛК
• Орієнтування щодо соціальних прав і можливостей для підтримки
• Підтримка при зміні працездатності
• Підтримка при поверненні до роботи після тяжкого захворювання
• Оцінка потреби в догляді та підтримці у повсякденному житті
• Орієнтування щодо соціальних послуг і ресурсів у громаді
• Підтримка близьких і людей, які здійснюють догляд
• Оцінка навантаження від догляду
• Координація між різними формами медичної та соціальної підтримки

Важливо

Клінічний соціальний працівник може оцінювати психосоціальні потреби, надавати інформацію, допомагати з орієнтуванням і координувати підтримку в межах своєї професійної компетентності.

Він не замінює лікаря, адвоката, ТЕЛК, НЕЛК, НОИ, АСП або інший компетентний адміністративний орган і не може визначати або гарантувати результат медичної, адміністративної чи правової процедури.

Якщо ви не знаєте, з чого почати

Іноді труднощі не можна віднести лише до однієї категорії. Важке захворювання, наприклад, може одночасно спричиняти тривожність, зміни у стосунках, професійні труднощі, потребу в соціальній підтримці та навантаження для всієї родини.

Тому не обов’язково заздалегідь знати, чи потрібна вам психологічна консультація, психотерапія, психологічна оцінка чи психосоціальна підтримка.

Під час першої зустрічі можна з’ясувати ситуацію та обговорити найбільш підходящий наступний підхід – психологічну чи психотерапевтичну роботу, психологічну оцінку, психосоціальну підтримку, груповий формат або скерування до іншого фахівця.

Людина не повинна вписуватися у заздалегідь визначену категорію. Форма підтримки визначається відповідно до людини, її ситуації та конкретних потреб.