Якщо ви перебуваєте у стані невідкладності
Лінії підтримки керуються централізовано і публікуються лише після перевірки офіційним джерелом.
Супервізія та професійна підтримка при складних випадках, тяжкому захворюванні, втраті, роботі з дітьми та сім’ями, професійних та етичних дилемах, вторинній травматизації й вигоранні.
Робота в помічних професіях передбачає постійну зустріч із чужим стражданням, конфліктом, втратою, залежністю, травматичними переживаннями, тяжким захворюванням і ситуаціями, у яких немає легкої чи однозначної відповіді.
Професійна компетентність не вичерпується техніками й теоретичними знаннями. Вона включає і здатність фахівця мислити про власну участь у стосунках, розпізнавати моменти безсилля, надмірної залученості чи дистанціювання й використовувати ці реакції як частину розуміння випадку.
Супервізія, балінтовська робота та професійне консультування створюють простір, у якому практику можна розглядати поза терміновістю щоденних завдань. Вони не є контролем над фахівцем і не передбачають, що він «не дає ради». Навпаки, можливість осмислювати власну роботу — важлива частина якісної професійної практики.
Інститут пропонує індивідуальні та групові форми супервізії для психологів, психотерапевтів, соціальних працівників та інших фахівців помічних професій, а також спеціалізовану роботу при професійному вигоранні, вторинній травматизації та складних клінічних чи етичних ситуаціях.
Індивідуальна супервізія
Що це таке?
Індивідуальна супервізія — це захищений професійний простір для поглибленого мислення про практику. У центрі може бути конкретний клієнт, пацієнт чи сім’я, труднощі у стосунках, професійна дилема або власна реакція фахівця на певний випадок.
Частина професійних труднощів виникає не через брак знань. Іноді фахівець знає методи й теоретичні моделі, але все одно почувається заблокованим, надмірно втягнутим, роздратованим, безпорадним чи невпевненим у тому, як продовжувати.
Ці реакції можуть містити важливу інформацію про стосунки та ситуацію. Супервізія дозволяє їх осмислювати, замість того щоб автоматично сприймати як професійну поразку.
Супервізор не дає готового рецепта, що фахівцеві сказати на наступній зустрічі. Завдання — розширити розуміння випадку, стосунків і можливих професійних позицій.
Проводять: Д-р Маргарита Тарейн, проф. Орлін Тодоров
Кому вона підходить?
Психологам, психотерапевтам, соціальним працівникам та іншим професіоналам, які працюють безпосередньо з людьми.
Коли вона може бути корисною?
- при складному випадку;
- коли робота видається заблокованою;
- при сильному відчутті безсилля;
- при роздратуванні або гніві до клієнта;
- при надмірній емоційній залученості;
- при труднощах із професійними межами;
- при етичній дилемі;
- коли фахівець запитує себе, чи працює він у межах власної компетентності;
- за потреби простору для регулярного професійного розвитку.
Що включає супервізійна робота?
Докладний розгляд випадків, стосунків між фахівцем і клієнтом, професійної рамки, етичних питань, власних реакцій і можливих напрямів подальшої роботи.
Як відбувається перша зустріч?
З’ясовуються професійний контекст, кваліфікація, сфера роботи, причина звернення по супервізію та очікування від процесу.
При регулярній супервізії узгоджуються також рамка, частота та основні принципи роботи.
Формат і частота
Формат
Індивідуально, очно або онлайн, коли формат доречний.
Тривалість і частота
Це може бути одноразова консультація щодо конкретного випадку або регулярна супервізія.
Хто проводить супервізію?
Фахівці з кваліфікацією та професійним досвідом у супервізії та відповідній сфері практики.
Важливо
Супервізія не замінює особистої психотерапії фахівця. Коли особиста тема починає посідати центральне місце і виходить за професійний контекст, може бути рекомендована окрема психотерапевтична робота.
← Усі теми в розділі «Для психологів, психотерапевтів і соціальних працівників»
Групова супервізія
Що це таке?
Групова супервізія дозволяє розглядати один професійний випадок через досвід і мислення кількох фахівців.
Різні перспективи можуть допомогти помітити аспекти, які для того, хто представляє випадок, залишилися невидимими. Водночас учасники вчаться не лише на власних випадках, а й на роботі колег.
Група не є місцем змагання, хто має більше знань, і не є іспитом із професійної компетентності. Щоб вона була корисною, учасники повинні мати змогу говорити й про невпевненість, помилки, складні почуття та моменти, коли вони не знають, як продовжувати.
Тому рамка конфіденційності та професійної поваги є особливо важливою.
Проводять: Д-р Маргарита Тарейн, проф. Орлін Тодоров
Кому вона підходить?
Психологам, психотерапевтам, соціальним працівникам та іншим фахівцям помічних професій, які хочуть регулярно працювати в професійній групі.
Коли вона може бути корисною?
- за потреби різних перспектив на складні випадки;
- для фахівців на початку професійного шляху;
- для досвідчених професіоналів, яким потрібен регулярний простір для рефлексії;
- при роботі з тяжкими та емоційно навантажливими випадками;
- при професійній ізоляції;
- для побудови стійкішої рефлексивної практики.
Що включає супервізійна робота?
Представлення та аналіз випадків, обговорення професійної рамки, стосунків, інтервенцій, етичних питань і власних реакцій фахівця.
Як відбувається перша зустріч?
Представляються спосіб роботи, правила конфіденційності, час для представлення випадків та очікування щодо участі.
Формат і частота
Формат
Мала професійна група, очно або онлайн.
Тривалість і частота
Зазвичай регулярні зустрічі протягом заздалегідь узгодженого періоду.
Хто проводить супервізію?
Кваліфікований супервізор із досвідом групової професійної роботи.
Важливо
Інформація про клієнтів і пацієнтів має подаватися так, щоб захищати їхню ідентичність і професійну конфіденційність.
← Усі теми в розділі «Для психологів, психотерапевтів і соціальних працівників»
Супервізія клінічних випадків
Що це таке?
Деякі випадки залишаються складними незалежно від досвіду фахівця. Симптоми можуть бути суперечливими, клієнт може проходити через безліч систем, стосунки можуть швидко змінюватися, а різні професіонали — мати незбіжні уявлення про проблему.
Супервізія клінічного випадку дозволяє впорядкувати інформацію та досліджувати не лише те, «що в людини», а й те, як вона функціонує, якими є її стосунки, ресурси, ризики та контекст.
Особлива увага приділяється тому, як фахівець бере участь у ситуації і як його власне переживання може впливати на професійні рішення.
Мета не в тому, щоб супервізор перебрав випадок на себе, а в тому, щоб фахівець здобув ясніше й ширше клінічне розуміння.
Проводять: Д-р Маргарита Тарейн, проф. Орлін Тодоров
Кому вона підходить?
Професіоналам, які працюють зі складними клінічними, психологічними або психосоціальними випадками.
Коли вона може бути корисною?
- при суперечливій клінічній картині;
- при багатьох одночасно наявних проблемах;
- коли випадок охоплює різні установи та фахівців;
- при повторюваних кризах;
- при труднощах сформулювати чіткий фокус роботи;
- коли фахівець відчуває, що втратив перспективу;
- за потреби обговорити професійний план.
Що включає супервізійна робота?
Структурування інформації, клінічне формулювання, аналіз стосунків, ресурсів, ризиків і професійної позиції.
Як відбувається перша зустріч?
Фахівець представляє випадок і питання, над яким потребує роботи. Не обов’язково викладати всю історію, якщо вона не пов’язана з конкретним супервізійним питанням.
Формат і частота
Формат
Індивідуально або в групі.
Тривалість і частота
Одноразова консультація або частина регулярної супервізії.
Хто проводить супервізію?
Фахівець із відповідним клінічним і супервізійним досвідом.
Важливо
Супервізійне обговорення не скасовує відповідальності фахівця за власні професійні рішення та за дотримання нормативних і етичних вимог.
← Усі теми в розділі «Для психологів, психотерапевтів і соціальних працівників»
Супервізія в психоонкології
Що це таке?
Робота з людьми з онкологічним захворюванням ставить фахівця в особливий клінічний контекст, у якому психічне страждання тісно пов’язане з реальною медичною невизначеністю.
Пацієнт може говорити про страх смерті, прогресування, спотворення, втрату функцій, сексуальність, провину перед близькими або відчуття, що майбутнє обірване. Ці теми не можна звести до тривожних чи депресивних симптомів.
У фахівця також можуть виникати сильні реакції — бажання заспокоїти за будь-яку ціну, безсилля, страх, смуток, ототожнення з пацієнтом або уникання тем, пов’язаних зі смертю.
Супервізія в психоонкології дозволяє осмислювати ці процеси водночас у психологічному, медичному та соціальному контексті.
Проводить: Д-р Маргарита Тарейн
Кому вона підходить?
Психологам, психотерапевтам, соціальним працівникам та іншим професіоналам, які працюють з людьми з онкологічними захворюваннями та їхніми близькими.
Коли вона може бути корисною?
- після встановлення діагнозу;
- при страху рецидиву та прогресування;
- при задавненому захворюванні;
- у паліативній допомозі;
- при складних розмовах про прогноз;
- при сильно вражених близьких;
- при смерті пацієнта;
- коли фахівець відчуває сильну особисту реакцію на випадок.
Що включає супервізійна робота?
Розгляд клінічного випадку, стадії захворювання, психологічного функціонування, сімейного та соціального контексту, стосунків із фахівцем і його власних реакцій.
Як відбувається перша зустріч?
З’ясовується конкретне клінічне та супервізійне питання без зайвої медичної деталізації понад потрібне для психологічного розуміння.
Формат і частота
Формат
Індивідуально або в групі.
Тривалість і частота
Одноразова супервізія за випадком або регулярна професійна робота.
Хто проводить супервізію?
Фахівці з досвідом у психоонкології, клінічній роботі та супервізії.
Важливо
Психологічна супервізія не замінює медичної консультації і не включає рекомендацій щодо онкологічного лікування.
← Усі теми в розділі «Для психологів, психотерапевтів і соціальних працівників»
Супервізія при роботі з тяжко та хронічно хворими людьми
Що це таке?
Тривале фізичне захворювання часто змінює те, як людина переживає себе, свої стосунки та власну автономію.
Психолог або соціальний працівник може стикнутися з реальними обмеженнями, для яких немає психологічного розв’язання, — прогресуючим захворюванням, стійкою інвалідизацією, хронічним болем або залежністю від чужого догляду.
Це може викликати у професіонала сильне відчуття безсилля. Іноді виникає тиск знайти «позитивний» сенс за будь-яку ціну або допомогти пацієнтові «прийняти» ситуацію, перш ніж він до цього готовий.
Супервізія дозволяє думати про те, як підтримка може залишатися психологічно осмисленою, не заперечуючи медичної реальності.
Проводить: Д-р Маргарита Тарейн
Кому вона підходить?
Фахівцям, які працюють із хронічно хворими, людьми з інвалідністю або пацієнтами з тяжкими соматичними станами.
Коли вона може бути корисною?
- при тривалій роботі з тяжкохворою людиною;
- при сильному безсиллі;
- коли немає чіткого медичного покращення;
- при змінах автономії;
- при хронічному болю;
- при залежності від догляду;
- при напруженні між пацієнтом і близькими;
- коли фахівець починає брати на себе надмірну відповідальність.
Що включає супервізійна робота?
Аналіз психологічного та соціального функціонування, стосунків, обмежень професійної ролі та власних реакцій фахівця.
Формат і частота
Формат
Індивідуально або в групі.
Тривалість і частота
Залежно від потреб.
Хто проводить супервізію?
Фахівець із компетентністю в медичній психології, психосоматиці, клінічній соціальній роботі або іншій релевантній сфері.
Важливо
Супервізія не шукає психологічної причини соматичного захворювання і не ставить під сумнів реальність фізичного страждання.
← Усі теми в розділі «Для психологів, психотерапевтів і соціальних працівників»
Супервізія при роботі з втратою та горюванням
Що це таке?
Робота з втратою ставить фахівця близько до переживань, для яких немає швидкого розв’язання і які не слід «виправляти».
Професіонал може відчувати тиск заспокоювати, надавати втраті сенс або пришвидшувати процес горювання. В інших випадках страждання клієнта активує власну втрату або страх смерті.
Супервізія допомагає відрізнити природне горювання від станів, за яких потрібна додаткова клінічна оцінка, і подумати про те, як фахівець може бути присутнім, не прагнучи передчасно усунути біль.
Особливо значущими можуть бути випадки раптової, травматичної або дитячої смерті, втрати після тривалого захворювання та ситуації із сильною провиною чи конфліктними стосунками з померлим.
Проводить: Д-р Маргарита Тарейн
Кому вона підходить?
Професіоналам, які працюють із людьми та сім’ями, що горюють.
Коли вона може бути корисною?
- при тяжкому або тривалому горюванні;
- після раптової смерті;
- при втраті дитини;
- при самогубстві близької людини;
- при почутті провини;
- коли фахівцеві важко витримувати страждання клієнта;
- коли випадок активує особисті переживання;
- при невпевненості, чи залишається реакція в межах горювання, чи потребує додаткової оцінки.
Що включає супервізійна робота?
Розгляд конкретної втрати, стосунків, способу горювання, чинників ризику та емоційної позиції фахівця.
Формат і частота
Формат
Індивідуально або в групі.
Тривалість і частота
Одноразова або регулярна супервізія.
Хто проводить супервізію?
Фахівець із досвідом роботи з втратою, горюванням і клінічною супервізією.
Важливо
Горювання не має універсальної тривалості, і супервізія не має на меті визначити, коли людина «мала б подолати» втрату.
← Усі теми в розділі «Для психологів, психотерапевтів і соціальних працівників»
Супервізія при роботі з дітьми та сім’ями
Що це таке?
Професійна робота з дітьми майже завжди охоплює і стосунки з дорослими навколо них — батьками, опікунами, прийомними батьками, вчителями, соціальними працівниками чи іншими фахівцями.
Це створює особливу складність. Дитина може мати одну потребу, батьки — іншу, а установа може очікувати третього результату.
Психолог або соціальний працівник іноді може непомітно виявитися втягнутим у сімейний конфлікт, надмірно ототожнитися з дитиною чи з одним із батьків або опинитися під тиском стати на чийсь бік.
Супервізія допомагає зберегти фокус на потребах і розвитку дитини, водночас осмислюючи сімейні стосунки та професійну рамку.
Проводить: проф. Моника Богданова
Кому вона підходить?
Психологам, психотерапевтам, соціальним працівникам та іншим фахівцям, які працюють із дітьми, батьками та сім’ями.
Коли вона може бути корисною?
- при складних стосунках між батьками та дитиною;
- при розлуці або розлученні;
- при висококонфліктних батьках;
- при усиновленні та прийомній опіці;
- при насильстві або занедбанні;
- при тяжкому захворюванні в сім’ї;
- при труднощах визначити участь батьків у терапевтичному процесі;
- при напруженні між різними установами навколо дитини.
Що включає супервізійна робота?
Аналіз розвитку дитини, сімейної динаміки, стосунків із фахівцем, меж конфіденційності та професійних обов’язків.
Як відбувається перша зустріч?
З’ясовуються професійна роль фахівця, сімейна та інституційна ситуація і конкретне супервізійне питання.
Формат і частота
Формат
Індивідуально або в групі.
Тривалість і частота
Залежно від випадку або як регулярна супервізія.
Хто проводить супервізію?
Фахівець із компетентністю в дитячій та сімейній роботі й клінічній супервізії.
Важливо
При роботі з неповнолітніми конфіденційність має бути врівноважена законною та професійною відповідальністю за безпеку й найкращі інтереси дитини.
← Усі теми в розділі «Для психологів, психотерапевтів і соціальних працівників»
Супервізія для соціальних працівників
Що це таке?
Соціальна робота часто відбувається в ситуаціях, у яких індивідуальні, сімейні, медичні, економічні та інституційні проблеми неможливо відокремити одну від одної.
Соціальний працівник може нести відповідальність за випадки з насильством, бідністю, тяжким захворюванням, інвалідністю, сімейними конфліктами, втратою батьківського піклування або серйозним ризиком, водночас працюючи під тиском нормативних процедур та інституційних строків.
У таких умовах легко може виникнути відчуття, що фахівець має розв’язувати проблеми, які реально перевищують можливості одного професіонала.
Супервізія допомагає розмежувати відповідальність, осмислити випадок цілісно і зменшити ризик того, що професіонал буде поглинутий його терміновістю.
Кому вона підходить?
Соціальним працівникам в охороні здоров’я, соціальних службах, захисті дітей, неурядових організаціях та інших системах.
Коли вона може бути корисною?
- при комплексних випадках;
- при високому ризику;
- при напруженні між установами;
- при відчутті безсилля;
- при сильному конфлікті з клієнтом;
- при нечітких професійних межах;
- при етичній дилемі;
- при тривалому професійному навантаженні.
Що включає супервізійна робота?
Аналіз випадку, ризиків, ресурсів, соціального середовища, інституційного контексту, професійних обов’язків і власної реакції соціального працівника.
Формат і частота
Формат
Індивідуально, у групі або з командою.
Тривалість і частота
Одноразова або регулярна супервізія.
Хто проводить супервізію?
Супервізори з професійним досвідом у соціальній, клінічній та психосоціальній роботі.
Важливо
Супервізія не скасовує законних та інституційних обов’язків соціального працівника, але може підтримати те, як вони застосовуються у складному контексті конкретного випадку.
← Усі теми в розділі «Для психологів, психотерапевтів і соціальних працівників»
Балінтовські групи для помічних професіоналів
Що це таке?
Балінтовська група ставить у центр не діагноз чи конкретну техніку, а стосунки між професіоналом і людиною, з якою він працює.
Учасник представляє випадок або зустріч, яка його утруднила, зачепила, навантажила чи залишилася незрозуміло значущою для нього. Далі група мислить про стосунки та можливі переживання обох сторін.
Цей формат дає професіоналові змогу побачити власну роботу під іншим кутом і розпізнати процеси, які важко помітити, коли людина безпосередньо втягнута у випадок.
На відміну від класичної супервізії, балінтовська робота має особливо сильний фокус на самих стосунках і на емоційному переживанні професіонала.
Проводить: Д-р Маргарита Тарейн
Кому вона підходить?
Психологам, психотерапевтам, соціальним працівникам, медичним фахівцям та іншим помічним професіоналам.
Коли вона може бути корисною?
- при складних стосунках із клієнтом або пацієнтом;
- при незвично сильній реакції на певну людину;
- при відчутті безсилля;
- при надмірній залученості;
- при роздратуванні;
- при труднощах із професійною дистанцією;
- для розвитку здатності до рефлексії про стосунки.
Що включає робота?
Регулярні групові зустрічі з кваліфікованим балінтовським ведучим і представлення випадків із професійної практики.
Як відбувається перша зустріч?
Представляються рамка, конфіденційність і метод роботи. Не вимагається, щоб кожен учасник представляв випадок на кожній зустрічі.
Формат і частота
Формат
Мала група, очно або за відповідних умов онлайн.
Тривалість і частота
Регулярний груповий процес.
Хто проводить групи?
Кваліфіковані балінтовські ведучі.
Важливо
Балінтовська група не є особистою груповою психотерапією і не є місцем оцінювання професійної компетентності.
← Усі теми в розділі «Для психологів, психотерапевтів і соціальних працівників»
Консультація при професійній або етичній дилемі
Що це таке?
Помічні професії часто містять ситуації, у яких немає очевидно правильного рішення.
Може бути напруження між конфіденційністю та безпекою, між бажаннями клієнта та інтересами дитини, між професійною роллю та очікуваннями установи або між різними принципами професійної етики.
В інших випадках фахівець формально знає правила, але конкретна ситуація залишається складною через стосунки та можливі наслідки кожного рішення.
Професійна консультація дає змогу структурувати дилему й розглянути її з різних позицій.
Кому вона підходить?
Психологам, психотерапевтам, соціальним працівникам та іншим професіоналам при конкретній професійній чи етичній труднощі.
Коли вона може бути корисною?
- при конфлікті між конфіденційністю та безпекою;
- при ризику для дитини або вразливого дорослого;
- при подвійних стосунках;
- при нечітких професійних межах;
- при конфлікті з інституційними вимогами;
- при напруженні між інтересами різних членів сім’ї;
- коли фахівець запитує себе, чи може він продовжувати роботу;
- за потреби скерування до іншого професіонала.
Що включає психологічна робота?
Прояснення фактів, професійної ролі, етичних принципів, можливих дій та їхніх наслідків.
Формат і частота
Формат
Індивідуальна професійна консультація.
Тривалість і частота
Часто одна або кілька зустрічей щодо конкретної дилеми.
Хто проводить консультацію?
Досвідчений фахівець із компетентністю в супервізії, професійній етиці та відповідному клінічному чи соціальному контексті.
Важливо
Така консультація не замінює юридичної допомоги, офіційної позиції професійної організації чи рішення компетентного органу, коли вони потрібні.
← Усі теми в розділі «Для психологів, психотерапевтів і соціальних працівників»
Підтримка при вторинній травматизації
Що це таке?
Фахівці, які багаторазово слухають історії про насильство, травму, тяжке захворювання, втрату чи інші екстремальні переживання і працюють із ними, можуть поступово самі зазнати впливу змісту роботи.
Іноді це описують як вторинну травматизацію. Можуть з’явитися нав’язливі образи, підвищена тривожність, уникання, порушення сну, надмірна пильність або зміна того, як фахівець сприймає людей і світ.
Цей процес не означає, що людина недостатньо професійна. Це потенційний ризик роботи при тривалому контакті з травматичним матеріалом.
Проте важливо розрізняти вторинну травматизацію, професійне вигорання та власну травматичну реакцію фахівця, бо підхід може бути різним.
Кому вона підходить?
Професіоналам, які регулярно працюють із травмою, насильством, тяжким захворюванням, смертю, лихами чи іншими тяжкими людськими переживаннями.
Коли вона може бути корисною?
- при нав’язливих думках або образах після роботи;
- коли певні випадки важко залишити в професійному просторі;
- при порушеннях сну;
- при посиленій тривожності;
- при надмірній пильності;
- при емоційному заціпенінні;
- коли робота значуще змінює особисті стосунки або відчуття безпеки.
Що включає психологічна робота?
Оцінку професійного навантаження, симптомів, характеру впливу та індивідуальних чинників і, за потреби, консультування, супервізію чи психотерапевтичну підтримку.
Як відбувається перша зустріч?
Розглядаються актуальні симптоми, професійний контекст, тривалість навантаження та відображення на особистому функціонуванні.
Формат і частота
Формат
Індивідуально.
Тривалість і частота
Залежно від потреб.
Хто проводить консультації?
Психолог або психотерапевт із компетентністю у травматичному стресі та професійному навантаженні.
Важливо
При сильному порушенні функціонування, депресивному стані, зловживанні речовинами або суїцидальному ризику потрібна додаткова клінічна і, за потреби, психіатрична оцінка.
← Усі теми в розділі «Для психологів, психотерапевтів і соціальних працівників»
Підтримка при професійному вигоранні
Що це таке?
Помічні професії вимагають тривалої емоційної присутності й часто поєднують високу відповідальність з обмеженими ресурсами.
Вигорання може поступово виявлятися виснаженням, дратівливістю, втратою задоволення, цинізмом, відчуттям професійної неефективності або бажанням максимально дистанціюватися від людей, з якими працюєш.
Іноді фахівець тлумачить це як особисту поразку і намагається просто стати ще дисциплінованішим і продуктивнішим. Це може додатково збільшити навантаження.
Важливо розглядати й організаційні умови. Ані психотерапія, ані супервізія не можуть перетворити хронічно непосильне робоче середовище на здорове лише через зміну окремої людини.
Кому вона підходить?
Психологам, психотерапевтам, соціальним працівникам та іншим професіоналам із тривалим професійним виснаженням.
Коли вона може бути корисною?
- при постійній втомі;
- при втраті професійної мотивації;
- при емоційному дистанціюванні від клієнтів;
- при зростанні цинізму;
- при відчутті беззмістовності;
- при складному відновленні після роботи;
- при сильній дратівливості;
- коли професійне життя починає поглинати майже всі ресурси.
Що включає психологічна робота?
Дослідження індивідуального й організаційного навантаження, професійних меж, очікувань до себе та можливих ресурсів для зміни.
Як відбувається перша зустріч?
Розглядаються робоче середовище, обсяг навантаження, стосунки в команді, особисте функціонування та зміни, що відбулися з часом.
Формат і частота
Формат
Індивідуально, а при організаційній проблемі може бути рекомендована й робота на рівні команди.
Тривалість і частота
Визначаються індивідуально.
Хто проводить консультації?
Психолог або психотерапевт із компетентністю в професійному вигоранні та помічних професіях.
Важливо
Вигорання не слід використовувати як універсальне пояснення будь-якого психологічного страждання. За наявності депресії, тривожного розладу, травматичної реакції чи іншого стану потрібна відповідна клінічна оцінка.
← Усі теми в розділі «Для психологів, психотерапевтів і соціальних працівників»
Професійна позиція Інституту
Супервізія не пропонує готових рецептів і не перетворює складний людський випадок на набір інструкцій.
Її завдання — розширити розуміння випадку, стосунків і професійної позиції; допомогти фахівцеві розрізняти, що належить клієнтові, що виникає у стосунках і що пов’язане з його власною історією та професійною роллю.
Супервізія також не має використовуватися як прихована адміністративна оцінка, дисциплінарний інструмент чи засіб контролю з боку роботодавця.
Звернутися по супервізію не означає, що ви не знаєте, як працювати. Навпаки, це означає визнати, що добра професійна практика потребує місця, у якому й власну роботу можна осмислити.